В прокуренной комнате с папиросой в руке,
в подмигивающем взгляде свечи,
Поэт, уставший по жизни грести,
Прокуривает дыру в голове.
Горький дым – поэзия моя.
Сладкие слова в никуда.
Быстрые ручьи – это свет свечи,
Догорает жизнь моя.
Тянется папироса как то уж слабо.
Наган в ожидании славы.
Патрон в патронник доставлен.
«Штык! Браунинг! Бомба!»
Затухшая папироса – сама жизнь.
Прикуривать снова не буду.
Я тебя никогда не забуду.
Дзинь______________________
Прочитано 3211 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 1.25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
